Рекомендации психолога

УВАГА  ДОРОСЛІ !

Відповідальність за жорстоке поводження з дітьми

Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 35), а також Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» (ст. 15) вказують, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж вчинили на­сильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України.

Кримінальна відповідальність за діяння, що становлять насильство над дитиною в сім'ї або за її межами наступає згідно з Кримінальним кодексом України. Кримінальний кодекс України орієнтований на захист дитини від будь-яких форм фізичного, психологічного, сексуального або економічного та соціального насильства над дитиною в сім'ї або поза нею та постійно вдосконалюється в цьому напрямку. Дії, які складають жорстоке поводження з дитиною, враховуючи комплексний характер цього поняття, можуть містити склади злочинів, передбачених широким переліком статей Кримінального кодексу України.

Серед них умовно можна виділити три групи.

До першої групи належать склади злочинів, які можуть бути скоєні стосовно будь-яких осіб, у тому числі, по відношенню до дітей.

До таких злочинів належать:

- умисне вбивство (ст. 115 ККУ);

- вбивство через необережність (ст. 119 ККУ);

- умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ);

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 ККУ);

- умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 ККУ);

- побої і мордування (ст. 126 ККУ);

- катування (ст. 127 ККУ);

- погроза вбивством (ст. 129 ККУ) та деякі інші.

До другої групи належать склади злочинів, вчинення яких по відношенню до неповнолітнього або малолітнього визначено законодавством як кваліфікуюча обставина, що тягне за собою більш суворе покарання, передбачене частинами другими, третіми тощо відповідних статей Кримінального кодексу України.

Слід окремо звернути увагу на такі злочини, як торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 ККУ), а також сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 ККУ). Вчинення цих злочинів по відношенню до неповнолітнього або малолітнього передбачено як кваліфікуючу обставину (відповідно, ч. 2, 3 ст. 149 ККУ та ч. 3,4 ст. 303 ККУ).

Слід підкреслити, що ці статті містять примітки стосовно вчинення вказаних злочинів по відношенню до дитини, які відтворюють міжнародні стандарти щодо попередження жорсткого поводження з дітьми, а саме вимоги Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, а також Факульта-тивного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії.

Третю групу становлять злочини, які можуть бути скоєні тільки по відношенню до дитини, оскільки особу потерпілого від таких злочинів, яким може виступати тільки дитина, передбачено їх основних складом.

До таких злочинів належать:

- умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 ККУ);

- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137 ККУ);

- підміна дитини (ст. 148 ККУ);

- експлуатація дітей (ст. 150 ККУ);

- використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 ККУ);

- статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 ККУ);

- розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ);

- ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 ККУ);

- злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 ККУ);

- незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 ККУ).

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Сімейного кодексів України щодо усиновлення» від 4 червня 2009 р. запроваджено більш жорсткі заходи кримінальної відповідальності за вчення цього злочину;

- втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 ККУ);

- спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 ККУ);

- схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 ККУ).

До групи злочинів, які можуть бути скоєні тільки по відношенню до дитини, примикає також злочин, передбачений ст. 167 ККУ «Зловживання опікунськими правами». Потерпілими від цього злочину можуть бути як діти, так і повнолітні особи, щодо яких встановлено опіку чи піклування, проте такі дії нерідко вчинюються саме по відношенню до неповнолітніх і малолітніх.

Адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у насильстві щодо дитини в сім'ї та поза нею, передбачено не лише cт. 173²Кодексу України про адміністративні правопорушення, а й у випадках вчинення таких адміністративних правопорушень, як:

- нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, утворюють дрібне хуліганство і тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 173 КУпАП;

- якщо під час насильства в сім'ї було допущено порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, житлових будинках та інших громадських місцях у заборонений рішеннями сільських, селищних, міських рад час, то таке діяння тягне за собою відповідальність за ст. 182 КУпАП;

- доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами охоплюється ст. 180 КУпАП;

- ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне адміністративну відповідальність за ст. 184 КУпАП.

Слід мати на увазі, що закріплене в статті 55 Конституції України право на судовий захист, тобто можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, надається будь-якій особі без вікових обмежень з моменту народження. Цивільне процесуальне законодавство конкретизує механізм реалізації будь-якою особою, у тому числі і дитиною, конституційного права на судовий захист, якщо її права, свободи чи інтереси порушені або оскаржені. Реалізувати це право неповнолітня особа (дитина) може самостійно у передбачених законом випадках або за допомогою законного представника. Неповнолітня особа може реалізувати право на судовий захист безпосередньо у справах, що виникають із сімейних правовідносин, за умови досягнення чотирнадцяти років та малолітня особа - за наявності законного представника.

Відповідно до ст. 18 та ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпо­середнє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Крім того, на таку можливість може додатково вказуватися в окремих статтях СК України, зокрема в ст. 165, що визначає осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, а також в ст. 240, що визначає осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним, окремо вказується й на дитину, яка досягла чотирнадцяти років.

Як слід читати книги дітям: від 2-х до 3-х років

Читання дорослого для дитини одна з головних вимог для мовленнєвого розвитку дитини. Отож бажано дотримуватися правила „Ні дня без прочитаної книжки!”. І не важливо чи то буде нова казка чи улюблена, яку малюк вже знає.

Дворічна дитина продовжує освоювати світ за допомогою наслідування, тому читання в цьому віці має супроводжуватися зображенням дії, що відбувається на сторінках книги. Таким чином у свідомості малюка вибудовується тривимірна картинка: він чує, що читає йому мама про Мишку-клишоногого, бачить його зображення на малюнку і додатково за допомогою рухів дізнається, що таке незграбність. Після малюк сам спробує зобразити клишоногого Мишка — у цьому віці це дуже подобається.

До трьох років малюк вже непогано говорить і перетворюється на справжнього чомусика — питання сиплються з нього в тому числі і під час читання, пояснюйте. Читайте текст кілька разів — діти люблять це. Коли запитань буде менше, з’являється можливість попрацювати над змістом прочитаного.

Розмальовки та книжки, в яких зображення предметів вставляється прямо в текст, підвищують у дитини мотивацію до читання: йдучи від картинки до слова, малюк буде робити спроби «читати» самостійно.

Також звертайте увагу на обкладинку нової книжки, попросіть дитину описати словами, про що розповідає малюнок на обкладинці, і по ньому припустити, про що ця книга.

Діти цього віку люблять по кілька разів перечитувати улюблені казки. Кожного разу перед тим як малюк почне читати, бажано запропонувати іншу казку, навіть якщо впевнені у його відмові. У цьому віці дитину охоплює криза протиріч, тому своєї мети можна домогтися методом від протилежного: не хочеш — не треба, тоді я почитаю ляльці або ведмедику. Через секунду дитина скаже: «І мені теж почитай!».

Діти у віці до трьох, а то й до чотирьох років слухають в основному мелодику тексту, вірша, вони погано відтворюють сюжетну лінію. А реагувати на текст навчаються, дивлячись на вас. Тому проявляйте свої емоції правильно і це буде весела вистава для вас обох.

Успіхів вам і вашому малюку у читанні !

Багато сидіти за комп'ютером шкідливо!

У дошкільному віці дуже часто батьки дозволяють своїм дітям довго просиджувати за комп'ютером, мовляв це розвиває дитину і вона з малечку привчається до технічного прогресу. З одного боку це так, бо для дітей існує багато розвивальних програм де вони можуть успішно засвоювати ази певних наук, проте не слід забувати, що все те що в малих дозах ліки при передозуванні призводить до фатальних результатів. Які ж проблеми можуть бути у дошкільнят, що просиджують біля комп'ютерів.

По-перше Комп'ютер, як і телевізор стопорять фантазію. Під час довгого сидіння та перегляді нових картинок мозок дитини виключається! Дослідження більш ніж 17 років довели, що чим більше вони проводять часу перед моніторами та екранами, ти менше деталей на малюнках дитини та у цілому вони менш виразні та об'ємні. Інколи порушені пропорції малюнку, він здається схематичним, не живим.

По - друге Він заважає їм зосередитися. Потяг до навчання знижується. Чим більше дитина сиділа за комп'ютером тим більша вірогідність, що його успішність у шкільному навчанні буде бажати кращого.

По - третє Він порушує сон. Страхіття, важке засинання в усіх від малюків до підлітків властиве саме азартним "комп'ютерникам".

По - трете перевантажується мозок. При довгій роботі за комп'ютером мозок продовжує працювати у шаленому темпі з відси низька стійкість уваги, можливий розвиток гіперактивності.

Що можна сказати про комп'ютерні ігри та те, що діти у них грають довго та щоденно .

- дитина призвичаїться що навіть коли ти гинеш у грі ти залишаєшся живим насправді

- мозок дитини звикає жити у віртуальному світі, а тіло (окрім можливо рук) сидить нерухомо. Згідно досліджень російських медиків діти, що довго сидять за комп'ютером або переглядають телевізійні програми мають більшу ймовірність "заробити" собі викривлення опорно - рухового апарату також не в повній мірі розвивається м'язова система дитини.

Що можна рекомендувати батькам які вважають, що комп'ютер невід'ємна частина дитини:

1. Нехай дитина проводить за комп'ютером не більше години;

2. Дорослий повинен бути біля дитини під час її роботи або перегляду на комп'ютері. Не залишайте хоча б до 7 років її сам на сам з комп'ютером.

3. Відповідайте на запитання дітей та питайте самі ("Чому персонаж зробив так , а не інакше.") інакше одне нерозуміння прив’яжеться до іншого. Теж відноситься до дитячих розвивальних програм.

І головне Нехай вашу участь у житті та розвитку дитини не замінює ніхто та ніщо, бо це ваша дитина!

"Аби дитина добре адаптувалася до садочка"

правила для батьків

1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку.
3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Важливо, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитячому садку, коментуючи все, що побачили.
5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування.
6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення.